Карпати

Карпати є частиною Альпійської складчастої системи. Це середньовисокі гори, найвищі масиви яких рідко перевищують 2500 м. Карпатську дугу складають: 

1. Західні Карпати ( територія Австрії, Чехії, Словаччини, Польщі та України — найвищі гірські масиви);

2. Східні, або Лісисті Карпати (найбілбш знижена і звужена частина Карпат; Східні Карпати складаються зі Східних Бескидів (територія Польщі, Словаччини, України), Українських Карпат (Україна) і Молдово-Семиградських Карпат (Румунія));

3. Південні Карпати, або Трансільванські Альпи (територія Румунії). 

Українські Карпати займають територію Закарпатської, частково Лвівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Усі найвищі вершини — Говерла (2061 м — найвища точка України), Бренескул (2036), Піп Іван (2028 м), Петро (2020 м), Гутин Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м) — зосередженні на масиві Чорногора. 

З Північного заходу на Південний схід — від верхів'їв Сяну до витоків Сучави — простягаються розділені поздовжніми улоговинами та розмежованні глибокими поперечними долинами хребти Українських Карпат. У цьому ж напрямку зростають гірські висоти і поступово зменшується ширина хребтів.

Українські Карпати в геоморфологічному плані поділяються на шість частин, які простягаються паралельно одна одній з північного заходу на південний схід. З зовнішнього боку Карпатської дуги міститься Передкарпатська височина; далі Зовнішні (Скибові) Карпати (які складають Східні Бескиди на території Львівської обл., масив Горгани в Івавно-Фраківській обл. та Покутсько-Буковинські Карпати в Чернівецькій обл.); центральну частину дуги складають Вододільно-Верховинські Карпати (вододіл між басйнами річок Дністра та Дунаю — Вододільний хребет, Привододільні Горгани, Ворохта-Путильське низькогір'я); далі Полонинсько-Чорногірські Карпати (найвищий масив Українських Карпат); і закінчуються на південному сході Вулканічними Карпатами (Вулканічний (Вигорлат-Гутинський) хребет) із Закарпатською рівниною. В Українських Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об'єктів. Для вивчення та охорони природи створено заповідники, національні природні парки, численні заказники тощо. походження назви Карпати має кілька версій. Одні дослідники вважають, що назва Карпати виникла із назви фракійського племені карпи, що проживало на території Передкарпаття у III-IV століттях нашої ери. Інші — що це слово має корені з доіндоєвропейського слова kar — камінь (кам'яні гори), і порівнюють його з такими топонімами, як Картинія (південна область Австрії), острів Карпатос у Критському морі та Крас (вапнякове море у Словенії). А людська пам'ять зберегла багато легенд, переказів, казок та оповідок про виникнення назви Карпат. Ось одна із них.

Звідки взялися Карпати і Синевирське озеро

Колись давно на місці теперішніх Карпат була велика рівнина, що належала одному чоловікові, якого в народі прозвали Силун — бо мав силу неймовірну. Коли він ступав, то стогнала земля. Якось прийшов до нього хлопчик-підліток на ім'я Карпо і попросився:

- Пане, візьміть мене на роботу.

-Добре - відповів той. - Знайдеться для тебе робота.

Карпо мав добре серце, тож не тільки за себе працював, а й іншим допомагав, бо жалів слабеньких. Полюбили його всі Силунові наймити і наймички за чесність, працьовитість, справедливість. Карпо ненавидів тих, хто панові дуже низько кланявся, до самих ніг нахилявся. Тяжко йому було дивитись, як Силун з людської праці багатіє, а народ  голодує. 

Коли Карпові виповнилось двадцять, вирішив він додому повертатись. Був певний, що за добру працю пан йому заплатить, і він, Карпо, повернеться до матері не з порожніми руками. Тож  почав шукати слушного випадку поговорити із паном про розрахунок.

Якось уночі йому не спалося, і він вийшов надвір. Походжаючи коло наймитських хатинок, раптом побачив якусь тінь. Це був Силун. Той ішов подивитися, як худоба ночує, чи все гаразд. Карпо подумав: "Ось гарна нагода сказати панові про розрахунок". 

Коли Силун підійшов ближче, Карпо вийшов з тіні йому назустріч. 

-